Радехівська громада зросла від 13 млн бюджету до реверсної дотації державі
Радехівська громада Львівщини пройшла шлях від депресивної території, куди колись відправляли працювати «мало не на заслання», до самодостатньої громади з бюджетом загального фонду близько 480 мільйонів гривень, яка третій рік поспіль сплачує державі реверсну дотацію — 32 мільйони гривень на рік, повідомляє «Варіанти».

Від 13 мільйонів до пів мільярда: як змінився бюджет
Міський голова Степан Коханчук очолив Радехів у 2015 році, коли бюджет міста становив 13 мільйонів гривень. За два роки команді вдалося подвоїти надходження. У 2018 році, в межах реформи децентралізації, виникла Радехівська громада: спершу до неї ввійшли місто та дев’ять сільських рад, нині — місто і 41 село. За площею це друга громада Львівщини.
Сьогодні бюджет загального фонду становить близько 480 мільйонів гривень, а разом зі спеціальним фондом і субвенціями наближається до 700 мільйонів. Щомісяця громада перераховує державі близько 2,7 мільйона гривень реверсної дотації; за планом на 2027 рік ця сума сягне близько 40 мільйонів — майже 10% надходжень загального фонду. «Ці кошти ми могли б використати, зокрема, на армію», — зазначає Коханчук. Торік громада спрямувала на потреби військових 59 мільйонів гривень.
Результат, за словами мера, досягнутий не дивом: об’їхали підприємства, переконали власників платити «білу» зарплату, впорядкували землю та місцеві податки. Дороги стали тією основою, на якій виріс місцевий бізнес: Радехівський цукровий завод, молочна компанія «Галичина», агропромислове підприємство «Західний Буг», «Мебель-Сервіс», Вузлівський спиртзавод та численні фермерські господарства.
Школи, клуби і лікарня: що залишають, а що закривають
Освітня мережа громади охоплює 24 заклади освіти, 14 дошкільних закладів і 3 заклади позашкільної освіти. Позиція громади чітка: поки надходить освітня субвенція — школу утримують; коли субвенція припиняється — заклад доведеться закрити, але приміщення збережуть. Торік закрили одну початкову школу, де навчалися двоє-троє учнів. Ще чотири школи з недоукомплектованими класами продовжують роботу; цього року на зарплати вчителям у них бракує близько 6,5 мільйона гривень. «Швидше за все, доплатимо. Людей без грошей у такий час не кинемо», — каже Коханчук.
Жодного народного дому чи бібліотеки в громаді не закрито. План ремонтів і вкладень в установи культури розписано до 2030 року. У селі Тетевчиці цього року ввели в експлуатацію недобудований будинок культури площею близько 2600 квадратних метрів, який зводили ще за радянських часів.
Місцева лікарня входить до спроможної мережі Львівської області й має 14 пакетів із Національною службою здоров’я України. Пологове відділення довелося закрити. Зараз готують проєкт відділення стаціонарного догляду в Стоянові на 35 мільйонів гривень із 23 місцями.
Аеропорт і індустріальний парк: що реально, а що — перспектива
Коли зайшла мова про можливий транспортний аеропорт на території громади, Коханчук підтвердив: земля біля села Павлів є — 203 гектари, визначені ще Павлівською сільською радою під індустріальний парк. Колись там був запасний аеродром. Для повноцінного аеропорту площі замало, але мер не вважає це нездоланною проблемою. Втім, реалізація, якщо відбудеться, — справа далекого майбутнього.
Власного індустріального парку громада свідомо не створює. «Це популізм. Достатньо одного індустріального парку на район. Наша головна проблема зараз — брак робочих рук на вже наявних підприємствах», — пояснює мер. Резерв землі біля залізниці є — 30–50 гектарів — але рухатись туди будуть лише за реальної потреби.
Енергоощадність і міжнародна співпраця
За підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH на міському водозаборі реалізують проєкт сонячної електростанції: 70 кВт панелей і 120 кВт акумуляторів вартістю орієнтовно 6 мільйонів гривень, із яких 4,7 мільйона — грант. Річне споживання водозабору становить 220 тисяч кіловат-годин. Окремо встановлюють 30 кВт панелей і 60 кВт акумуляторів для каналізаційної насосної станції. Один заклад освіти вже отримав акумулювальне обладнання; наступними в черзі — садочки та школи.
Громада також долучилась до проєкту справедливої трансформації вугільних регіонів Львівщини, хоча власних шахт не має: чимало місцевих мешканців працюють на шахтах сусідньої Шептицької громади, тому закриття шахт зачепить і Радехів. «Програма працює. Тому справедливу трансформацію обов’язково пропишемо в новій стратегії розвитку громади до 2034 року», — пообіцяв Коханчук.
Чому це важливо знати
Радехівська громада — приклад того, як аграрна територія без власних шахт чи великих міст може стати фінансово самостійною завдяки домовленостям із бізнесом і впорядкуванню місцевих податків. Щорічна реверсна дотація у 32–40 мільйонів гривень означає, що ресурс, який міг би лишитися вдома, іде до державного бюджету — і громада відверто про це говорить. Для інших громад Львівщини, які шукають власну модель розвитку, досвід Радехова може слугувати орієнтиром.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали: Віру Вовк вшанували у Львові до 100-річчя від дня народження. Також ми повідомляли: Львівщина й Мінкультури проведуть аудит замків і узгодили плани туризму.

Журналіст lviv.news. Висвітлює надзвичайні події, роботу служб та кримінальну хроніку Львівщини.
Усі статті автора →



