У Львові вшанували пам’ять професорів, розстріляних нацистами 1941 року

Хто і за яких обставин загинув на Вулецьких пагорбах

У липні 1941 року нацистські окупаційні війська вночі заарештували й розстріляли майже пів сотні польських науковців, викладачів та членів їхніх родин. Серед жертв — філолог Тадеуш Бой-Желенський, медик Антоній Цєшинській та ректор Львівської політехніки Каспар Вайгель.

Ця акція дістала назву «Надзвичайне утихомирення» — вона була частиною цілеспрямованої нацистської політики знищення польської інтелектуальної еліти. Арештованих учених вивели на Вулецькі пагорби і стратили. Загалом у ту ніч загинули десятки людей — цвіт польської наукової спільноти, яка жила й працювала у Львові.

Як виглядає меморіал на місці трагедії

Меморіал на Вулецьких пагорбах відкрили 2011 року. Він являє собою своєрідну арку, складену з гранітних каменів, кожен з яких символізує одну з Десяти Божих заповідей. Відсунутий блок із викарбуваною римською цифрою «V» символізує порушення п’ятої заповіді — «Не убий!».

Під час нинішнього вшанування учасники зібралися біля пам’ятного знаку у формі кам’яних плит, поклали квіти до монумента та запалили лампадки до пам’ятного хреста, розташованого поруч. Меморіал став символом історичної пам’яті про загиблих науковців і щороку збирає тих, хто не дає забути про цю трагедію.

Тема збереження пам’яті жертв і встановлення нових меморіальних знаків залишається актуальною для Львова. Як ми раніше писали, у Львові біля будівлі Нацполіції встановили стелу «Алея надії» — ще один приклад увічнення пам’яті та визнання подвигу людей, які пожертвували собою заради інших.

Чому річниця 1941 року досі важлива для Львова

Розстріл польських професорів на Вулецьких пагорбах — один із найтрагічніших епізодів окупаційного Львова часів Другої світової війни. Щорічні вшанування нагадують, що знищення інтелігенції було свідомою стратегією окупантів. У час, коли Україна знову протистоїть агресору, ця пам’ять набуває особливого значення: вона застерігає від забуття і закликає захищати культуру, освіту й людське життя.

Чому це важливо знати

Вшанування пам’яті розстріляних 1941 року професорів — це не лише данина минулому, а й нагадування про ціну, яку платить суспільство, коли замовчує злочини окупантів. Для Львова, міста з потужною академічною і культурною традицією, збереження такої пам’яті є частиною міської ідентичності. 85-ті роковини трагедії на Вулецьких пагорбах дають змогу ще раз осмислити уроки історії в контексті сучасної війни.

Раніше ми писали

Як ми раніше писали, Книга «Андреа у країні забуття» збирає кошти для спецпідрозділу «КОРД». Також ми повідомляли, що У Львові на Ратуші вдруге показали світлову інсталяцію «Душа».