Директор заводу «Бетонбуд» судиться, щоб звільнитися з посади
Директор ТзОВ «Бетонбуд» Василь Корда звернувся до суду з вимогою припинити його трудові відносини з підприємством та виключити відомості про нього з Єдиного державного реєстру. Активи заводу арештовані як майно братів Медведчука і Козака та перебувають в управлінні АРМА, яке залучили до розгляду справи як третю сторону, повідомляє Lviv.Media.

Чому директор не може просто піти
Ситуація з «Бетонбудом» нетипова: завод на Львівщині працює в умовах арешту активів, а його майно перебуває під управлінням Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Саме через це звичайне звільнення директора виявилося неможливим у стандартному порядку — зміна відомостей у реєстрі вимагає участі структури, що управляє арештованим майном.
Василь Корда, за даними джерела, намагається через суд домогтися офіційного припинення трудових відносин і виключення власного імені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Оскільки підприємство фактично перебуває під зовнішнім управлінням, суд залучив АРМА до розгляду справи як третю сторону.
Що відомо про «Бетонбуд» і його зв’язок із Медведчуком та Козаком
Активи ТзОВ «Бетонбуд» арештовані в рамках справ, пов’язаних із майном Віктора Медведчука та Тараса Козака — проросійських політиків, активи яких українська держава масово заморожує з початку повномасштабного вторгнення. АРМА здійснює управління цим майном, тобто фактично контролює операційну діяльність підприємства та будь-які юридично значущі зміни в його структурі.
Відтак директор заводу опинився в правовій пастці: він не може самостійно ані звільнитися в стандартний спосіб, ані внести зміни до реєстру без відповідного рішення суду за участю агентства.
Як АРМА реагує на позов
АРМА залучене до справи як третя сторона — це означає, що агентство матиме право надавати суду свою позицію щодо позову Корди. Рішення суду безпосередньо вплине на реєстраційні дані підприємства та на те, хто фактично залишатиметься керівником заводу в юридичному сенсі.
Ця справа є одним із небагатьох прецедентів, коли керівник арештованого підприємства звертається до суду не заради оспорювання арешту, а заради виходу з посади, яку він більше не має змоги реально обіймати.
Чому це важливо знати
Справа «Бетонбуду» показує конкретну правову прогалину: закон не передбачає простого механізму звільнення керівника арештованого підприємства без суду. Поки тривають подібні процеси, підприємства фактично залишаються без реального управління або з формальними директорами, які не мають повноважень діяти. Результат цього судового розгляду може стати орієнтиром для схожих випадків із майном Медведчука та Козака в інших регіонах.
Раніше ми писали
Як ми раніше писали, На Львівщині затримали начальника відділу митного поста «Городок» за побори. Також ми повідомляли, що Справа «Мідас»: посадовця Енергоатома підозрюють у легалізації понад 30 млн грн.

Журналіст lviv.news. Висвітлює надзвичайні події, роботу служб та кримінальну хроніку Львівщини.
Усі статті автора →



